1. У давньогрецькій міфології та філософії — божество або персоніфікація сприятливого моменту, вигідного часу для дії, що має критерієм не кількість (хронос), а якість; зручна, влучна нагода.
2. У риториці, літературознавстві та мистецтві — влучний, найбільш доречний момент для висловлювання або дії, що враховує контекст і психологію аудиторії; ситуативна доречність.
3. У сучасному вжитку (частіше як термін) — ключовий, переломний момент, сприятлива можливість, яку важливо не втратити; оптимальний час для прийняття рішення чи здійснення зміни.