1. У давньогрецькій міфології — божественні персоніфікації сприятливого моменту, вигідного часу для дії, що вважалися синами Зевса; уособлення вдалого випадку або нагоди.
2. У сучасному вжитку (переважно в художній літературі, філософії або публіцистиці) — символічне позначення сприятливих обставин, щасливого збігу подій або моменту, коли можна досягти успіху.