йод

Приклад 1:
Справжню тривогу відчули, коли десь у перших числах травня ми з онукою зустріли в метро знайомих фізиків і вони розповіли про масштаби трагедії, та ще й змусили нас випити якийсь йод. Чутки переросли в паніку, всі розуміли, що годі розраховувати на правдиву інформацію і треба вивозити дітей у безпечне місце.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
Температура кипіння деяких речовин Водень –253 Свинець 1740 Азот –196 Алюміній 2500 Кисень –183 Мідь 2567 Ефір 35 Олово 2620 Спирт 78 Залізо 2750 Молоко 100 Хлор -34,1 Вода 100 Графіт 4200 Йод 186 Магній 1095 Ртуть 357 Срібло 2170 Сірка 444,6 Натрій 82,9 Цинк 906 Платина 39000 Кухоннна сіль 1465 Золото 2947 24 Показник заломлення або абсолютний показник заломлення − це характерне для середовища число, яке визначає в скільки разів швидкість розповсюдження світла в середовищі менша за швидкість світла у вакуумі. Здебільшого позначається латинською літерою n. Величину показника заломле ння середовища характеризують також терміном оптична густина .
— Невідомий автор, “108 Panasenko Oi Ta In Zagalna Khimiia Tech”

Приклад 3:
Українські назви більшості елементів мають грецькі або латинські корені: Неlium — Гелій, Каlium — Калій, Рhosphorus — Фосфор, Аrsenicum — Арсен, Іodum — Іод (Йод), Ма nganum — Манган, Маgnesium — Магній, 45 Аluminium — Алюміній тощо. Хімічні елементи, що у вигляді простих речовин відомі людям з давніх- давен (золото, срібло, мідь, олово, свинець, ртуть, залізо, вуглець, сірка, а значно пізніше — азот, кисень, водень) у багатьох мовах, зокрема і в українській, мають випадкові або штучні назви, які не походять від грецьких ч и л а т и н с ь к и х .
— Невідомий автор, “108 Panasenko Oi Ta In Zagalna Khimiia Tech”