йо

1. Назва літери кириличного алфавіту, що позначає звук [jo] на початку слова та після голосних, а після м’якого знака або апострофа — два звуки [jо].

2. Розмовне скорочення від слова «йогурт».

3. У мовленні молоді — вигук, що виражає радість, схвалення, підбадьорювання або використовується для привернення уваги (запозичення з англомовної культури).

Приклади:

Відсутні