1. Власна назва, ім’я когось або чогось; іменування.
2. (застаріле) Майно, маєток, власність.
3. (у філософії) Поняття, категорія, що виражає загальну думку про предмет або явище.
ймення
Буква
Приклади:
Приклад 1:
Лісовик Ні, людський хлопець, дядька Лева небіж, на ймення. Я його не знаю.
— Українка Леся, “Лісова пісня”
Приклад 2:
Поминаючи відомі ширше ймення всіляких епігонів висо кого quatrocento, які, не знайшовши собі збуту по інших, західніших, землях, прийшли до нас, начинені вщерть архітек турними, малярськими, музичними, еротичними та філософ ськими ідеями, всіх цих героїв плаща і шпаги на кшталт П’єтро Барбона, Павла Римлянина, Амброзіо Прихильного, Каллімаха Буонаккорсі і ще пізніших Россі, Растреллі, Корасіні та іже з ними, згадаю тут побіжно тих, які знані набагато менше, а проте являють собою типи цілком непересічні і навіть екзотичні. Це насамперед власник пересувного звіринця Мікельаньйольо Романо, що першим показав мешканцям моєї країни живого носорожця, про якого раніше вони тільки читали в популярних «Фізіологах», очевидь, візантійського походження.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 3:
Мідійці та перси сповідували Релігійно-міфологічний зороастризм — дуже самобут- світогляд ню, багато в чому навіть фено- менальну релігію, назва якої походить від грецької форми ймення Зороастр (по-іран- ськи Заратуштра) . Зороастризм розвинувся з прадавніх релігійно-міфологічних уявлень індоєвропейців, від яких у II тис.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”