1. (в оптиці) такий, що стосується астигматизму як аберації оптичних систем, при якій промені світла, що виходять з однієї точки, не збираються в іншій у фокус, а утворюють певне розмите зображення.
2. (в офтальмології) такий, що стосується астигматизму ока як вади зору, при якій порушується сферичність рогівки або кришталика, що призводить до розмиття зображення на сітківці.
3. (переносно) такий, що характеризується спотвореним, неточним або нечітким сприйняттям, розумінням чогось.