добивання

1. Дія за значенням дієслова добивати — завдання останнього удару, удару, що завершує бій, знищення ворога, пораненої тварини тощо.

2. У спорті (зокрема в боксі, єдиноборствах): нанесення серії ударів супернику, що знаходиться в стані нокауту або в критичному положенні, з метою остаточного виведення його з ладу або дострокового завершення бою.

3. Переносно: наполегливі, системні дії, спрямовані на остаточне досягнення мети, подолання когось або чогось.

Приклади:

Відсутні