1. У музикознавстві: вид багатоголосся, при якому два голоси рухаються паралельно, зберігаючи однаковий інтервал (переважно терцію або сексту).
2. У фонетиці: подвійна артикуляція звука, коли одночасно утворюються два фокусування в голосовому тракті, що характерно для деяких африканських мов.