1. Офіційна діяльність держави та її спеціальних органів щодо здійснення зовнішньої політики, захисту інтересів країни та її громадян за кордоном, підтримання мирних міждержавних відносин, ведення переговорів, укладання міжнародних договорів тощо.
2. Майстерність, такт і вміння вести переговори, знаходити взаємоприйнятні рішення, досягати мети, уникаючи конфліктів; гнучкість у поводженні з людьми.
3. Розмовне значення: хитрість, вміння обходити складні ситуації або незручні питання, часто з відтінком лукавства.