казуїст

1. Фахівець з казуїстики, тобто з розв’язання складних морально-етичних або правових випадків (казусів), часто з використанням формально-логічних прийомів.

2. Людина, яка схильна до казуїстики, тобто до вдавання до надмірно тонких, формальних, часто заплутаних і нещирих міркувань для доведення сумнівних або вигідних для себе положень; хитромудрий та нещирий спорщик.

Приклади:

Приклад 1:
Ну, та й казуїст із вас! Згодитися з Володимировим толкуванням Гейневої поезії він, очевидячки, не міг, але всі ті комічні доводи йому сподобалися через свою казуїстичну дотепність і ще ніби й солідну науковість.
— Тютюнник Григорій, “Вир”