кадіб

1. (історичне) Назва великої срібної монети, карбованої в Османській імперії, що перебувала в обігу на українських землях у XVII–XVIII століттях.

2. (історичне, переносне) Грошова одиниця обліку, що дорівнювала вартості цієї монети; також невелика грошова сума.

Приклади:

Приклад 1:
Добрі люди викопали ямку й вправили кадіб та й стала копанка. Той тільки пив воду з копанки, хто приходив з банькою тощо — й то не тут, а там, куди воду ніс; тут же всі — і старі, і малі — нагинались до джерела, пили — не відпивались і води не каламутили.
— Тютюнник Григорій, “Вир”