дикість

1. Властивість або стан того, що є диким; необроблена, неосвоєна, первісна природа.

2. Відсутність культури, цивілізованості; грубість, жорстокість у поведінці або вдачі людини.

3. Стан сильного душевного збудження, роздратування, люті.

4. Застаріле: пустеля, глушина, безлюдне місце.

Приклади:

Приклад 1:
«Уперше чую щось подібне, сину мій», — суворо відповів на це я, щоб дати йому до зрозуміння всю дикість і неприпустимість такого бажання. «Повірте, отче Антоніо, це дуже важливо.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”