1. (історичний) Представник привілейованого військового стану в середньовічній Європі, лицар; згодом — почесне звання дворянина, що надавалося монархом за особливі заслуги.
2. (переносне) Мужній, благородний чоловік, який виявляє ввічливість, шанобливе ставлення та особливу увагу до жінок; галантний джентльмен.
3. (архітектура) Невелике земляне укріплення у формі чотирикутного редуту, розташоване всередині головного форту або бастіону для його додаткового захисту.
4. (мистецтво) Чоловік, який супроводжує даму, танцює з нею або залицяється до неї на картинах, у літературних творах тощо.