кавалькада

1. Урочиста, святкова або розважальна процесія вершників, екіпажів, автомобілів тощо, що рухаються групою, часто з музикою та прикрасами.

2. Переносно: довга низка, вервечка людей або транспортних засобів, що рухаються один за одним.

Приклади:

Приклад 1:
А за ними — ще тьма-теменна інших гостей: але не акторів і не міністрів, і не модельок, і не банкірів, а все переважно лемурів та єхиден та сирен та восьмиоких драконів та мантікор з ляцертінами… І вся довжелезна кавалькада виблимувала примарно і пирхала навсібіч димами, і стріляла газами, й гуділа, й дудніла, і ревіла. І врешті, о чверть на сьому земного венецій­ ського ранку, за мить до першого денного спалаху, пропала в темнотах між невідомими сузір’ями.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Приклад 2:
У цей час бiля хати з шумом зупинилась кавалькада. То приїхав молодий граф.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”

Приклад 3:
Кавалькада поскакала далi. Був весняний вечiр; за лiсом, в оселi, скликали до вечiрнi.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”