1. У математиці: властивість функції або послідовності, що описує її поведінку при прагненні аргументу до певної граничної точки (наприклад, до нескінченності або до нуля), часто виражена через іншу, простішу функцію.
2. У математиці та інформатиці: розділ, що вивчає граничну поведінку функцій, а також оцінка ефективності алгоритмів при зростанні обсягу вхідних даних, що виражається за допомогою асимптотичних позначень (наприклад, “O”-велике).