журливий

Приклад 1:
І раптом на лютім морозі, підпихаючи тяжку, тугу пилку, зринає голос, зовсім молоденький, журливий ді­вочий голос, ніжний, степовий, як чайчине ячіння: …Ой куди ж, куди, куди Я тепер попала, — Замело й малі сліди Там, де я ступала!.. Чайчине ячіння — туга безмежная… А другий голос, такий же юний і журливий, підтри­мує, горнеться в холоді до першого, як волошка до во­лошки: …Там, де я ступала, Там, де я страждала… ж моя, ж моя, — Я ж тепер пропала!..
— Невідомий автор, “012 Bagrianii Ivan Tigrolovi”