Про чоловіка, який перебуває в офіційному шлюбі, одружений.
жонатий
Буква
Приклади:
Приклад 1:
— Ви ж звідки знаєте, що я панич, а не жонатий пан? — здивувався Лаговський.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Приклад 2:
Обвила мою шию рукою, пригорнулась, – i досi чую, яким теплом тодi вiд неї вiяло, – поцiлувала… пошептала – i причарувала мене знов до себе, i я ошалiв, ошалiв… Забув, що я жонатий, i не тямлю, як i спокусився!.. А пiсля того мiсця не знайду: запалила мiй спокiй, розiрвала надвоє дуту.
— Карпенко-Карий Іван, “Безталанна”
Приклад 3:
Денис, уже давно жонатий, добрий хазяїн, — удався в батька; середульший — отож Роман; а найменший — Зiнько. Роман знав, що йому йти в солдати, i не схотiв женитися, щоб жiнки самої дома не кидати, сказав, що як вернеться, тодi; Зiньковi ж давно треба було одружитися, бо i в солдати йому не припадало йти, та й жеребок вiн уже брав, дак що ж, коли не хоче?
— Невідомий автор, “186 Sieried Tiemnoyi Nochi Boris Dmitrovich Grinchienko”