живучий

1. Який має здатність довго жити, виявляє життєву міцність, стійкість до несприятливих умов; довговічний, життєздатний.

2. Який довго зберігається, не псується, не в’яне (про рослини, продукти тощо).

3. Розм. Який важко вбити або знищити; що виявляє надзвичайну стійкість і виживає навіть за критичних обставин.

Приклади:

Приклад 1:
В хвилини проблиску волі, чіпляючись за життя, він намагався змусити себе їсти, але скоро воля погасала… Все одно вже… Нехай… Чим швидше, тим краще… Та смерть забарилася, не йшла, по-звірячому живучий його організм змагався несамовито, не хотів здатись, до останньої краплини сил борюкався… В гарячковому стані Андрій сидів, і думав про Катрю, й навіть не помічав, що по щоках йому течуть сльози… Але ніхто його не бачить в шаховці, нехай. З шаховки його брали й знову тягли нагору… І знову півпритомного, а то й непритомного вкидали в шаховку.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”