живучи

Дієприкметник дійсний теперішнього часу від дієслова “жити”, що означає такий, який живе, існує, перебуває в стані життя.

Уживається також у функції дієприслівника (дієприслівник недоконаного виду) для вираження дії, одночасної з дією, позначеною основним дієсловом, із значенням: перебуваючи в стані життя, існуючи, мешкаючи десь або за певних умов.

Приклади:

Приклад 1:
Ввімкнувши у своєму мозкові цей автоматичний сортувальний пристрій, європеєць іще міг, живучи в Росії 1932 р., залишатися комуністом»[32]. Дію такої «сортувальної машини» яскраво ілюструють сторінки маминих щоденників.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
Адже ж, живучи промеж людей, тiльки й чуєш: там дзвонять по душi, там голосять по покiйнику, там справляють старцям обiд… Що в бога день тобi говорять: ось той недуж, той вмира, а той вмер… Ти i не оглядишся i незчуєшся, як зоставсь сам собi на свiтi: хоч i з людьми i промеж людей, та ба! Усе тобi або не такi приятелi, яких поховав, або i зовсiм незвiснi; та воно тобi усе равно, що блукаєш у дрiмучому лiсi!
— Самчук Улас, “Марія”

Приклад 3:
Не повеселила ти нас, живучи з своїм Василем! Не порадувала нас своїм весiллячком!..
— Самчук Улас, “Марія”