живоття

1. (діал., заст.) Життя, існування, буття; процес життєдіяльності.

2. (діал., заст.) Майно, добро, достаток; засоби для існування.

3. (діал.) Урожай, родючість, плодючість (переважно про землю).

Приклади:

Приклад 1:
Волость присудила Лаврінові та матері батьківське добро, бо Карпо вже забрав свою частку ще за живоття батька. Як почула це Мотря, то трохи не скрутилась і наробила крику під волостю.
— Нечуй-Левицький Іван, “Кайдашева сім′я”