животинник

1. Приміщення для утримання свійських тварин, переважно великої рогатої худоби; хлів, стайня, кошара.

2. (у спеціальному контексті) Місце, де утримують диких тварин у неволі для показу або розведення; зоопарк, звіринець (застаріле або діалектне).