1. Біологічний спосіб розмноження, при якому зародок розвивається в тілі материнського організму та народжується у вигляді відносно сформованого дитинчати, вільним від оболонок яйця (на відміну від яйцекладіння).
2. У ботаніці — явище, коли на материнській рослині утворюються не насінини, а вже готові пагони або цибулини, що потім вкорінюються.