1. Властивість живоносного, здатність дарувати, підтримувати або відновлювати життя; життєдайна сила.
2. У християнській традиції — епітет, що надається джерелу, воді або рослині, яким приписується чудесна цілюща або життєдайна сила; також образна характеристика святині чи символу, що несе духовне життя.