живовидячки

1. (вживається переважно в заперечних конструкціях) Так, що можна побачити на власні очі, візуально; наочно, очевидно.

2. (заст., рідк.) Як жива істота, що бачить; у спосіб, властивий живій істоті, наділеній зором.

Приклади:

Приклад 1:
Шмідт, який ще ніколи не бачив жодного новогрецького писання, нашвидкуруч розгорнув одно число «’Аστυ» та й, собі на втіху, вичитав у відділі телеграм звістку про те, що «архонт галлійської політейї Лумпет» сповістив про щось галлійську «булé» та «герусію»; се, живовидячки, відносилося до президента французької республіки Лубета та до парламенту з сенатом. Молодий правник набрався дуже веселого гумору з тих античних термінів, приложених до сучасної Франції, а надто йому припав до вподоби «архонт Лумпет».
— Тютюнник Григорій, “Вир”