живиця

1. Густа смолиста рідина, що виділяється з хвойних дерев при пошкодженні їхньої кори та деревини; терпентина.

2. (переносно) Джерело, основа чого-небудь, те, що дає життя, підтримує існування; життєве джерело.

3. (заст.) Рідка їжа, похльобка; також про будь-яку рідину взагалі.

Приклади:

Приклад 1:
Смола там в пеклі клекотіла І грілася все в казанах, Живиця, сірка, нефть кипіла; Палав огонь, великий страх! В смолі сій грішники сиділи І на огні пеклись, горіли, Хто, як, за віщо заслужив.
— Самчук Улас, “Марія”