Жевжикуватість — властивість за значенням прикметника “жевжикуватий”; наявність у мовленні характерних фонетичних особливостей, властивих жевжиканню (вимові звука [ж] як подвійного м’якопіднебінного [джж] або шиплячого [з’], що сприймається як дефект вимови або діалектна риса).