1. Ім’я одного з чотирьох великих пророків Старого Заповіту, автора Книги пророка Єремії та інших книг Біблії.
2. Розмовне, часто іронічне позначення людини, яка постійно скаржиться, пророкує лихо або носить сумні, похмурі звістки; бідолах, плаксій.
єремія
Буква
Приклади:
Приклад 1:
Соціальної рівності не було навіть серед євреїв-одновірців, що їх пророк Єремія поділяв на народ землі — основну масу трудового люду, та сановників — соціальну еліту. Суспільна верхівка володіла обширними полями й виноградниками.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”
Приклад 2:
Іван Нечуй-Левицький КНЯЗЬ ЄРЕМІЯ ВИШНЕВЕЦЬКИЙ I В першій половині XVII віку князь Михайло Вишневецький був один з найбагатіших магнатів на всю Україну й Польщу. Він мав великі маєтності на Волині, на Подолі, в Галичині й на Білій Русі.
— Нечуй-Левицький Іван, “Кайдашева сім′я”
Приклад 3:
Ріки людської крові полились і… все-таки не залили того пекла… II Але молодий Єремія почував у душі, що не місіонерство манило його до Польщі. Не той бог змалку запанував в його душі.
— Нечуй-Левицький Іван, “Кайдашева сім′я”