єрей

1. (у християнстві) священнослужитель другого (середнього) ступеня в ієрархії православної та католицької церков, що здійснює богослужіння та таїнства; священник, пресвітер.

2. (переносно, книжн.) особа, яка з ревністю та самовідданістю служить якійсь ідеї, справі, науці тощо.

Приклади:

Приклад 1:
Дуже гарно моя Малоросія називає його богом, те саме, що й Павло; “Для них же бог – черево…” Давно V Сгипті єрей, ховаючи мерця, велів вирізати сирище і, піднявши перед народом, проповідникові велів вигукнути таке: “Оцей у житті всіх зол причина!” с Г. Сковорода 251 твоїх, у серці твоєму і в душі твоїй”.
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Приклад 2:
Єрей облив тіло моє скотською водою на той ви падок, щоб потім обмив я серце моє водою духа із євангельського Силоаму7. Ця тайна є плотська вода, що таємно утворює воду премудрості, яку п’ють із Біблії для спасіння.
— Тютюнник Григорій, “Вир”