єнот

1. Хижий ссавець родини єнотових із сірувато-бурим хутром, довгим пухнастим хвостом з темними кільцями та характерною «маскою» навколо очей; поширений у Північній та Центральній Америці, акліматизований у Європі та деяких регіонах Азії (зоол. Procyon lotor).

2. Хутро або шкіра цієї тварини, що використовуються у хутряних виробах.

Приклади:

Приклад 1:
Що поженеш їх за тридев’ять земель, за незчисленні пасма гір, несходимі простори пустель і нетрів з родичами та «со чадами» за­войовувати, опановувати і посідати той — відкритий то­бою — світ, той опоетизований Клондайк і заразом едем… Так, едем, де росте виноград і клюква, коркове дерево і — якщо вірити тобі — полярна береза, живе субтропічний барс і гімалайський ведмідь, ще й поляр­ний «урсус арктос» на придачу; шляхетний олень і сні­жний горал; тендітний єнот і сестра гієни — росомаха тощо… Край — як гарячкова фантазія п’яного, як мая­чіння божевільного. Витвір космічного жарту, а чи плід космічного ката­клізму, а чи то плід всесвітнього гумору.
— Невідомий автор, “012 Bagrianii Ivan Tigrolovi”