ємність

1. Властивість об’єкта вміщати, утримувати певну кількість чогось (речовини, інформації, енергії тощо); об’єм, місткість.

2. Фізична величина, що характеризує здатність провідника накопичувати електричний заряд; також прилад для накопичення заряду (конденсатор).

3. Здатність сприймати, засвоювати, охоплювати розумом певний обсяг знань, інформації, вражень тощо.

4. Внутрішній зміст, значення, насиченість ідей або почуттів у висловлюванні, творі мистецтва тощо.

Приклади:

Приклад 1:
Тема семінару: «Пост-карнавальне безглуздья світу: що на обрії?» Якщо Ви готові є засвідчити Вашу заінтересованість у пойменованому вижче семінарі, то просимо ухильно прибути до Венеції не пізніше 5 березня р. б. і виступити зі Словом на одну з окреслених нище тем (об’ємність Вашого відчиту не мусить перевершувати 7-8 сторін машинопису компутерального). Це може бути тема смерти в украній- ській культурі.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Приклад 2:
Показник ступеню використання пляжних ресурсів: Вn = Єр / Єп , де В п – ступінь використання пляжних ресурсів (%); Є р – ємність рекреаційних закладів (чол. ); Є п – максимальна одноразова місткість пляжу (чол.).
— Малярчук Таня, “Згори вниз”

Приклад 3:
Інтеграл залежить лише від форми і розмірів провідника і тому потенціал φ ві- докремленого провідника прямо пропор- ційний його заряду q, тобто C q=ϕ , де ∫ = S r dSk 14C 0πεε – електрична ємність. Електроємність відокремленого провідника числово дорівнює електричн о- му заряду, який треба надати цьому про- віднику, щоб потенціал змінився на один и- цю.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”