архетип

1. У психології (переважно в аналітичній психології К. Г. Юнга): первісний, універсальний образ, мотив або символ, що міститься в колективному несвідомому людства і повторюється в міфах, фольклорі, сновидіннях та творчості (наприклад, архетип Матері, Героя, Мудреця, Тіні).

2. У літературознавстві, мистецтвознавстві та культурології: вихідний, найзагальніший прообраз, ідея, модель або сюжетна схема, що лежить в основі творів мистецтва, фольклорних та літературних творів різних народів і епох.

3. У розширеному, загальновживаному значенні: найдавніший, первинний тип, форма чи прообраз чогось; ідеальний приклад, уособлення певних якостей.

Приклади:

Приклад 1:
Архетип теж «проявляється лише в твердо оформленому матеріалі в значенні регулюючих принципів його формування», — наголошував К. Ґ. Юнґ[5 – Юнґ К. Ґ. Архетип и символ. — М., 1991.
— Зеров Микола, “Камена”