єдиновірець

1. Особа, яка сповідує ту саму релігію або віросповідання, що й інші; однодумець у релігійних питаннях.

2. (іст.) Послідовник єдиновірства — течії в старообрядництві, що визнавала юрисдикцію Російської православної церкви та зберігала дораскольні (дониконівські) обряди.

Приклади:

Приклад 1:
Тоді безборонно набудеш собі у супружництво сестру нашу, і з нами, як єдиновірець, у любові перебуватимеш, а, до того ж, набудеш і Царства Небесного”. Отримавши таку відповідь грецьких царів, Володимир знову послав до них, кажучи: “Полюбилася мені Віра ваша з того часу, коли послані мною вивчати різні віри, побувавши у вас, повернулися до нас і розповіли докладно, що Віра ваша є кращою від усіх вір, і служіння, яким служите Богу вашому, переважає [служби] інших народів.
— Жиленко Ірина, “Євангеліє від ластівки”