єдиновладдя

1. Форма правління, при якій вся повнота державної влади належить одній особі (монарху, диктатору тощо); самодержавство, автократія, монархія.

2. Політична система, заснована на такій формі правління; держава з єдиновладним правлінням.

3. Перев. *книжн.* Необмежене панування, домінування однієї особи, ідеї, сили в якій-небудь сфері; монополія.

Приклади:

Приклад 1:
Такий менеджер бере на себе всю відповідальність, прагне до єдиновладдя навіть тоді, коли у цьому немає необхідності. У той же час, через зайву централізацію при вирішенні питань, менеджер, звичайно, страждає від зайвого перевантаження.
— Котляревський Іван, “Енеїда”