жар

Приклад 1:
… От і розбіглася на морі супротивна хвиля, а з теї хвилі вилетіли коні, як жар червоні, у червону колясу запряжені… А на тій колясі… (Змовкає, зможений сном.) Та й хто ж на тій колясі був?
— Українка Леся, “Лісова пісня”

Приклад 2:
А пос­ну­ли уже тоді, як ста­ли другі півні кри­ча­ти, на тем­но­му небі при­мер­ка­ли зорі, Во­ло­со­жар на північній сто­роні, до­го­ряв і тремтів білу­вас­тим світом, а яс­ний місяць по­чав біліти, спус­ка­ючись на­суп­ро­ти за го­ру. XXII Наука не йде до бука Мотря та ха­зяй­ка її, “дов­гоп’ята ба­ба”, ще зве­чо­ра, пе­ред тим без­та­лан­ним днем, усе чо­гось кволіли та жаліли­ся на прок­ля­ту­щий мо­роз, що як у забій за­бив – день у день… Во­ни сиділи на печі – й то по­мерз­ли.
— Білик Іван та Мирний Панас, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”

Приклад 3:
А во­на, ура­го­ва ба­ба, i не ду­ма; пла­ва по­верх во­ди, та що ос­ло­бо­ни­ли їй ру­ку iз вiрьовки, так во­на нею по­ло­щеться та й жар­тує: “А що ж? На­мис­теч­ко ме­нi на шию по­че­пи­ли, а перс­нiв i не­ма?
— Квітка-Основ’яненко Григорій, “Конотопська відьма”