жандармерія

1. Спеціальна військова поліція, що існувала в багатьох країнах Європи (зокрема у Франції, Австро-Угорщині, Російській імперії) для охорони державного ладу, політичного розшуку та виконання поліцейських функцій, часто з жорсткими методами дій.

2. У сучасному розумінні — поліційні формування військового типу, призначені для підтримання громадського порядку та безпеки, боротьби з тероризмом, охорони важливих об’єктів, а також виконання завдань військової поліції в деяких державах.

3. Переносно — репресивний державний апарат, силова структура, що використовується для придушення інакомислення та політичного контролю.

Приклади:

Приклад 1:
Але це ж, бач, була не якась «чорносотенна жандармерія», а «робітничо-селянська міліція» і такої субординації в ній не заведено. Міліціонери трималися перед Рибалком, як рівні, сиділи й курили з ним, прикурюючи від одного сірника, лиш було видно, що вони його все-таки дуже бояться.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”