1. Метод психотерапії, що використовує художню творчість (малювання, ліпку, інші види образотворчого мистецтва) як засіб для самовираження, психологічної корекції, діагностики та подолання емоційних проблем.
2. Напрям у психотерапевтичній практиці, який ґрунтується на впливі мистецтва на психічний стан людини та застосовується для лікування, реабілітації та соціальної адаптації.