1. Той, хто подає жалобу, скаргу на когось або щось; скаржник.
2. У давньому українському процесуальному праві — позивач, істець, який подає до суду формальну скаргу (жалобу).
3. Заст. Той, хто виражає печаль, скорботу; плач, голосіння.
Словник Української
Буква
1. Той, хто подає жалобу, скаргу на когось або щось; скаржник.
2. У давньому українському процесуальному праві — позивач, істець, який подає до суду формальну скаргу (жалобу).
3. Заст. Той, хто виражає печаль, скорботу; плач, голосіння.