євангеліє

1. Ранньохристиянське релігійне писання, що розповідає про життя, вчення, смерть і воскресіння Ісуса Христа; одна з чотирьох канонічних книг Нового Заповіту, авторство яких приписується Матвію, Марку, Луці та Івану.

2. Перша частина Божественної літургії в православ’ї та греко-католицизмі, під час якої читається уривок з однієї з цих книг.

3. Перен. Основоположне вчення, ідея або принцип, якому щиро і непохитно слідують; символ віри в широкому, нерелігійному значенні.

Приклади:

Приклад 1:
Згідно з євангельською притчею, жебрак Лазар за страждання на землі потрапив у царство небесне* а багатій — у пекло (Євангеліє від Луки, гл.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 2:
Додає літописець святий Нестор, що і святий апостол Павло був учитель слов’янам, оскільки перебував, навчаючи і проповідуючи Євангеліє Христове в Місії та Ілірику, як у Ді- a 159b Пізні українські житія св. рівноапостольного князя Володимира 824 В оригіналі: “спросностей”.
— Жиленко Ірина, “Євангеліє від ластівки”

Приклад 3:
Між аргументами були й такі, що хлоп занадто мало розвитий, щоб просто читати євангеліє. Наступив кінець мітингу, і ми пішли на стацію, звідки С. Подолинський і О. Т[ерлецький] мусили їхати на Львів і далі в Росію, а я з X. Б. на Чернівці.
— Невідомий автор, “171 Avstro Rus Ki Spomini 1867 187 Mikhailo Draghomanov”