1. Ранньохристиянське релігійне писання, що розповідає про життя, вчення, смерть і воскресіння Ісуса Христа; одна з чотирьох канонічних книг Нового Заповіту, авторство яких приписується Матвію, Марку, Луці та Івану.
2. Перша частина Божественної літургії в православ’ї та греко-католицизмі, під час якої читається уривок з однієї з цих книг.
3. Перен. Основоположне вчення, ідея або принцип, якому щиро і непохитно слідують; символ віри в широкому, нерелігійному значенні.