1. (від дієслова “вимагати”) — застарілий прислівник, що означає: на вимогу, відповідно до вимоги, згідно з вимогою.
2. У сучасній мові вживається переважно як складова частина власної назви або терміну (наприклад, у назвах документів, актів), де позначає, що щось надається або діє за офіційною вимогою, за викликом (напр., “довідка вимагом”, “прибути вимагом”).