виляти

1. Ходити, рухатися з боку в бік; перевалюватися з ноги на ногу, часто через незграбність або навмисне.

2. Перен. Уникати прямої відповіді, бути нещирим, діяти нечесно або лукаво; відступати від своїх слів.

3. Розм. Про рух хвоста у тварин: махати, рухати ним з боку в бік.

Приклади:

Приклад 1:
— Бурмило став хвостом виляти. — Се, — каже, — щоб… ланцюг чіпляти… — Ланцюг?!
— Котляревський Іван, “Енеїда”