глумливий

1. Який виражає глум, зневагу, насмішку; сповнений глуму, зневажливого висміювання.

2. Який має на меті образити, принизити когось або щось; злобно-насмішкуватий.

Приклади:

Приклад 1:
— іронічно перебиває оборонця той перший, глумливий голос. — Такі егоїсти рідко коли реальну смерть собі заподівають: швидше вже можуть вони увірувати в Бога та й піти в ченці та й отак-от егоїстично втопити свою совість у свячених книгах та отечніх канонах; або знов — може він зробитися якимсь аскетом-ученим, упірнути в науку і, далеко-далеко од світу й од життя, потонути в своїх учених книжках, мов у могилі.
— Тютюнник Григорій, “Вир”