викінчений

1. (про твір мистецтва, наукову працю тощо) Який доведений до досконалості, ідеального стану; завершений у всіх деталях, відшліфований.

2. (про людину) Який досяг високого ступеня майстерності, досконалості у чомусь; ідеальний зразок (часто іронічно).

3. (розм.) Повністю готовий, закінчений; такий, що не потребує додаткових доробок або виправлень.

Приклади:

Приклад 1:
Та вони вірили тому виправданню, яке придумав професор: він, щоб одвернути од себе їх увагу, сказав їм, начебто він отримав лист од однієї друкарні з Москви, де прохають його вернути якнайшвидше коректуру, яку буцімто йому давно прислано, та прохають надіслати ще й дальший рукопис для друкарського складання, а той рукопис у нього ще не викінчений. Щоденні лекції з «трапезундською вдовичкою» у вітальні Андропулів тож само про людське око перервалися через оту видуману причину, а на-правду через те, що Лаговському і Зої не бажалося вже стрічатися прилюдно й балакати в хаті Андропулів, де їх міг би хтось і підслухати.
— Тютюнник Григорій, “Вир”