двійник

1. Той, хто дуже схожий на когось іншого зовнішністю, манерами, голосом тощо; людина, що має надзвичайну подібність з іншою.

2. У літературознавстві та фольклористиці — персонаж, що є ідентичним або майже ідентичним подвійником іншого персонажа, часто використовується як художній прийом для розкриття внутрішнього конфлікту, подвійності натури тощо.

3. У техніці та технологіях — точна або дуже близька копія, модель чи відповідник чогось; об’єкт, що повністю ідентичний іншому за характеристиками, призначенням або функціями.

Приклади:

Приклад 1:
В них виступають переважно по дві особи — одна як двійник автора, інша — узагальнений-образ його опонентів. Це діалоги «Брань архистратига Михаила со Сатаною», «Пря бѣсу со Варсавою».
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”