1. Властивість обчислювальної системи або команди, при якій для виконання операції потрібне зазначення двох адрес (місць зберігання даних), наприклад, адреси джерела та адреси результату.
2. У лінгвістиці — явище, коли мовна одиниця (наприклад, слово) одночасно належить до двох різних парадигм або класів, виявляючи ознаки обох.