виганяти

1. Примушувати когось покинути певне місце, проганяти; звільняти з роботи, служби.

2. Виштовхувати, видаляти щось назовні з силою (наприклад, повітря, дим).

3. Розмовне: викликати, спричиняти появу чогось (наприклад, сльози, піт).

4. Діал. або розмовне: виготовляти, робити щось дуже швидко або у великій кількості.

5. Заст. або діал.: вирушати в дорогу, відправлятися кудись; також — випасати (худобу).

Приклади:

Приклад 1:
Вже час до лісу бидло виганяти. Бачиш, вже онде є трава помежи рястом.
— Українка Леся, “Лісова пісня”

Приклад 2:
Вже час до лiсу бидло виганяти. Бачиш, вже онде є трава помежи рястом. Та як же будемо сидiти тута? Таж люди кажуть – тут непевне мiсце… То як для кого.
— Українка Леся, “Лісова пісня”

Приклад 3:
Але згадує, що вже пора корови виганяти, i кличе: — Ану-бо, хлопцi, вставайте! Вже нерано.
— Микола Хвильовий, “Сині етюди”