Приклад 1:
Дорошенко ще трохи покидав землю й взявся вивертати чимале барило. З кректанням завдав його й викинув нагору.
— Франко Іван, “Мойсей”
Приклад 2:
— рубонула зопалу щиро, як ляпаса вiдважила, — аж скулився: ну бо сил уже неставало вивертати себе через горло, примилятися, глитаючи обиду за обидою, та безецно, мов шльондра за плату, демонструвати, який то вiн, хай йому абищо, кльовий (“Безстидниця, цицьки вивалила!” — гзився, мов ужалений, в останнiх днях спiвжиття, застукавши її напiвголою, злостячись сам на себе — що все ще, попри всякий глузд, мiг хотiти цю жiнку, з якою нi чорта не виходило, опрiч взаємного мордування, ляк обценьками стисло”, — а от не треба було з вiдмичкою: плигонувши пiд ковдру о третiй над раном, колошкати, перевертати на спину, дiловито всаджувати пальчика, куди не просять, так я й сама себе можу потiшити, ба нi, лiпше можу, нiжнiше, тiло боронилося поза мо‑єю власною волею, ая, в тiлi, невiдь‑звiдки вгнiждже‑ний, розростався — страх, так безмисно пущений мною повз увагу: воно чуло за цим чоловiком щось, чого не чула я, — сама тимчасом перетворюючись на ягу, на каструючу мегеру з лещатами в лонi: а зась не знаєш!
— Забужко Оксана, “Польові дослідження з українського сексу”
Приклад 3:
Спочатку старшого сина свого Вишеслава посадив у Великому Новгороді, Ізяслава – у Полоцьку, Святополка – у Турові, Ярослава по смерті Вишеславовій – у Новгороді, Бориса – у Рос- тові, Гліба – у Муромі, Святослава – у Деревах, Всеволода – у Володи- мирі, Мстислава – у Тмутаракані, Станіслава – у Смоленську, Брячи – a 188 b Жиленко І. В.слава – у Луцьку, Судислава – у Пскові, з якими послав і священиків, на- казуючи синам своїм, аби кожен з-поміж них по своїх володіннях нака- зував Віри Християнської навчати і хрестити людей в ім’я Отця і Сина і Святого Духа, а ідолів і святилища знищувати, і з ґрунту вивертати. А на тих місцях церкви святі ставити.
— Жиленко Ірина, “Євангеліє від ластівки”
