дара

1. (у давньоукраїнській мові) Подарунок, дар, принесення; те, що дарується або приноситься в дар.

2. (у давньоукраїнській мові) Обдарування, талант, здібність, якою наділено від природи.

3. (у давньоукраїнській мові) Жертва, пожертва, приношення (особливо в релігійному контексті).

4. (у давньоукраїнській мові) Винагорода, плата, данина.

5. (у сучасній українській мові, рідковживане, поетичне) Те саме, що дар, подарунок.

Приклади:

Приклад 1:
Но куди, небесное зало Совсѣм Тантала перещоголяло., Іовиш своего любезного гостя Не хотѣл пустит без дара так проста. «Проси,— говорит,— что хоть при отходѣ!» «Дай мнѣ тут кушать во вѣчніи роды», Отвѣщал Тантал.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”