drevosliv.com

Словник Української

дар

Буква

1. Те, що дарується, подарунок; об’єкт, який добровільно передається однією особою іншій безкоштовно, як вияв уваги, любові, поваги або вдячності.

2. Здібність, талант, природжений чи набутий хист до певної діяльності, вміння, яке виділяє людину серед інших.

3. Щось цінне, важливе, що людина отримує від природи, життя або долі (наприклад, здоров’я, краса, свобода).

4. У релігійному контексті — благодать, особлива милість або здібність, дана від Бога.

5. Застаріле значення: податок, данина, внесок (переважно в історичному контексті).

Приклади:

Приклад 1:
І мав він дар викликати видіння і вогонь, повергати ниць і підносити, показувати інші світи, виривати язики, полоскати чорні роти, повні чорної брехні, холодною, що морозить не піднебіння, але й кров у жилах, водою з інших джерел, з тих, що на високостях, десь там під Сивулею чи під скалою Кавказу у стіп Прометея… Вже давно замовк, десять разів зблід і десять разів зашарівся червоною трояндою, а зал невгавав, бив свої інтеліґентські руки, щоб ледача кров бризнула… …Блідий, нічим не вражаючий від першого погляду Іван Драч мусив знайти сили, щоб не збліднути у тіні своїх попередників. Його поезія в його читанні нагадувала цілий ряд несамовитих візій.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
Бреде зоря — сновида і приблуда — одержаний задурно щедрий дар. [37] Ще кілька бліц-кадрів із прип’ятського intermezzo.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 3:
Ну, дар­ма! Хоч би во­ни як не роз­пи­су­ва­ли, а нам не мож­на йти: нам не суть удоб­но, нам нi­ко­ли!
— Квітка-Основ’яненко Григорій, “Конотопська відьма”

More posts