виваляний

1. (Про тісто, глину тощо) Такий, що його довго місили, валцювали або розкочували для надання необхідної форми, консистенції або структури.

2. (Про людину, тварину) Такий, що виснажений, знесилений, часто через хворобу або важкі умови життя; знекровлений, змучений.

3. (Розм., про людину) Такий, що має неохайний, брудний вигляд; заваляний, замурзаний.

Приклади:

Приклад 1:
З колін перед копитами Свата до Наливайка підняв підсвічені камінцями, немолоді очі виваляний у червоній глині татарин. Золотаве і кругле, як місяць, татаринове обличчя від спраги та переживань полущилось, пороговіло риб’ячою лускою, й коли він заговорив, то сухі його губи тріснули і взялися кров’яним павутинням.
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”