дання

1. (у філософії, особливо в феноменології) Безпосередньо дане, первинне, невиведене відчуття або уявлення, що є вихідним пунктом пізнання; те, що сприймається як беззаперечний факт свідомості.

2. (у ширшому вживанні) Те, що надається, передається або вручається; результат акту давання (застаріле або книжне).

Приклади:

Приклад 1:
При цьому сила F  може залежа- ти як від координат x, y, z точки прикл а- дання сили, так і від швидкості точки. Я к- що розглянути елементарне переміщення rd  , то силу F  можна вважати сталою, а Фізичні основи механіки 16 рух точки її прикладання – прямолінійним.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 2:
Точка підвісу O і центр гойдання O′ мають властивість спряженості: якщо вісь підвісу проходить через центр гой- дання, то точка O попередньої осі підвісу стане новим центром гойдання і період гойдання фізичного маятника не змінит ь- ся. За теоремою Штейнера маємо: 2lmJJ c += , де cJ – момент інерцій маятника відносно осі, що проходить через центр мас.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 3:
Формула Релея-Джінса Після встановлення закону Кірхго- фа стало очевидним, що першочергове зав- дання т еорії теплового випромінювання полягає у визначенні вигляду функції Кірхгофа * T,rν . Однак спочатку було зна й- дено залежність інтегральної випромін ю- вальної зд атності * TR абсолютно чорного тіла від його температури.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”